Методичні публікації

Про методи, технології навчання

1. Кучерук О.А. Перспективні технології навчання в шкільному курсі української мови: навчальний посібник. –  Житомир: ЖДУ ім. І.Франка, 2009. – 182 с. 

Сучасний учитель той, хто глибоко поважає педагогічні традиції і не боїться нового. Відповідно до цієї ідеї в навчальному посібнику із сучасних позицій розглядаються питання технологічного підходу до шкільної мовної освіти. Мета посібника – допомогти студентам-філологам оволодіти перспективними технологіями навчання української мови. Книга містить три модулі. У модулі 1 „Теоретичні засади застосування перспективних педагогічних технологій: лінгводидактичний аспект” розглядаються особливості технологічного підходу до мовної освіти і класифікації перспективних технологій за різними критеріями. Модуль 2 „Загальнопедагогічні технології та реалізація їх у шкільному курсі української мови” присвячено сучасним педагогічним технологіям (модульного, блочного, продуктивного, креативного, інтегрованого, інтерактивного, ігрового, проектного, дослідницького навчання), розгляду специфіки застосування їх у межах шкільної україномовної освіти. Модуль 3 „Лінгвометодичні технології” вміщує матеріал, пов’язаний з окремими актуальними методичними проблемами (розвиток правописної грамотності учнів, умінь і навичок ефективного спілкування, авторського редагування) та оптимальними шляхами розв’язання їх. Структура кожної теми спрямована на розвиток цілісного мислення студентів і практичне формування методично-технологічної компетентності майбутнього вчителя-словесника.

2. Кучерук О. А. Методи навчання української мови в загальноосвітній школі: Словник-довідник. – Житомир: Рута, 2010. – 184 с.

Словник-довідник створено з метою зібрати й систематизувати традиційні і інноваційні методи навчання української мови та дати їм характеристику. Основу посібника складають терміни на позначення: загальнопедагогічних методів, методів, які мають психодидактичну природу, та специфічних методів для навчання української мови. Уміщені в книзі методи характеризують сучасний образ теорії і практики україномовної освіти. Словник-довідник складається з реєстру словникових статей, присвячених методам навчання, їх тлумаченню, характеристиці; алфавітного покажчика методів; джерельної бази. Він містить опис більше 200 методів навчання, що допоможе шкільному мовнику зорієнтуватися в доцільному виборі способів навчання й свідомо моделювати та розроблювати навчальні технології.

  2.  Кучерук О. А. Система методів навчання української мови в основній школі: теорія і практика: монографія. – Житомир: Вид-во ЖДУ імені І. Франка, 2011. – 420 с.

Що таке метод навчання, як це поняття співвідноситься з суміжними поняттями (підхід до навчання, прийом навчання, стратегія навчання, тактика навчання, техніка навчання, методика навчання, технологія навчання), – ці питання автор монографії розглядає в контексті дослідження проблеми системи методів навчання української мови в основній школі.

Проблема методів навчання актуальна вже тому, що вони зумовлюють і визначають технології навчання. Виникла нова категорія "технологія навчання", зміст якої випливає із системи методів навчання. У монографії представлено "збагачену" систему методів навчання української мови в основній школі, відбито послідовні етапи  напрацювання цієї системи й упровадження в процес україномовної освіти. Представлено п'ять підсистем методів за трьома рівнями: формування мовної компетентності; формування мовленнєвої компетентності на базі текстового підходу; формування комунікативної компетентності на основі ситуативного підходу. Зокрема, визначено такі групи методів: 1) методи, спрямовані на оволодіння мовними знаннями; 2) методи, спрямовані на формування навчально-мовних та правописних умінь, навичок; 3) методи, спрямовані на формування мовленнєвих знань і розвиток рецептивної мовленнєвої діяльності; 4) методи, спрямовані на формування мовленнєвих знань та розвиток продуктивного мовлення; 5) методи формування комунікативної компетентності. Автор пропонує також особистісно орієнтовану методику мовнокомунікативної підготовки учнів, розроблену на основі "збагаченої" системи методів навчання української мови, з урахуванням теорії пізнавальних стилів, інтеграції методів навчання, мотиваційної функції методів, метафоризації як засобу творчого спрямування методів у навчанні мови. Теоретико-практичне значення мають компетентнісно орієнтовані завдання з української мови та огляд методів їх виконання, методичні рекомендації стосовно методів організації самостійної роботи учнів, контролю й самоконтролю в шкільному курсі української мови.

3. Кучерук О.А., Вигівська Г.В. Українська мова. Мовлення. Моя Житомирщина, 5 клас: навчальний посібник.  – Житомир: ЖДУ ім. І. Франка, 2010. – 253 с.

У навчальному посібнику, схваленому для використання в загальноосвітніх навчальних закладах МОН України, вміщено систему роботи, спрямовану на реалізацію особистісно орієнтованого навчання української мови. Мета посібника – допомогти п’ятикласникам оволодіти програмним матеріалом з української мови на краєзнавчому матеріалі Житомирщини. Структура кожної теми спрямована на збагачення світогляду, розвиток цілісного мислення, удосконалення мовлення учнів і практичне формування навчально-предметних умінь, навичок, духовного досвіду школярів за допомогою різних методів, ефективних навчальних технологій. Застосований профорієнтаційний підхід дасть змогу ввести учнів у світ професій. У роботі з посібником супутниками учнів стануть Мудра Сова, Розумник, Круть, Верть та інші персонажі. Серед завдань для самостійної роботи п’ятикласники можуть вибрати варіативні завдання трьох рівнів складності.

4. Педагогічна риторика: історія, теорія, практика : монографія / [О. А. Кучерук, Н.Б.Голуб, О. М. Горошкіна, С. О. Караман та ін.] ; за ред. О. А. Кучерук. – Київ : КНТ, 2016. – 258 с.

Колективну монографію присвячено педагогічній риториці, інтерес до якої стрімко зростає з боку сучасних учених і освітян. У книзі виділено історичні аспекти риторики крізь призму розвивального педагогічного впливу, розглянуто найбільш актуальні теоретичні та практичні питання риторизації діяльності педагога, зокрема вчителя-словесника.

5. Кучерук О. А., Магдич Т. П. Громадянська компетентність у методиці навчання української мови учнів старших класів: навчально-методичний посібник. Житомир: Вид-во ПП "Рута". 2022. 148 с.

У посібнику представлено теоретико-практичні аспекти формування громадянської компетентності старшокласників у процесі навчання української мови. Подано авторську концепцію формування громадянської компетентності в учнівської молоді під час навчання української мови. Запропоновано відповідний навчально-методичний інструментарій для формування української мовної особистості як патріота і громадянина. Режим доступу: http://eprints.zu.edu.ua/34184/1/Kycheruk.pdf

🔻🔻🔻🔻🔻

Про сучасні підходи до навчання й оцінювання навчальних досягнень учнів: лінгводидактичний аспект
 

1. Кучерук, О. А., Путята, Г. А. (2023) Формування інфомедійної грамотності дітей українців на уроках української мови в німецьких школах. Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. Педагогічні науки, вип.113, с. 245-272.

Стаття становить дослідження питань навчання української мови з інфомедійним компонентом у німецькій школі. Розглянуто інфомедійну грамотність як таку, що дасть змогу протистояти викликам інформаційного суспільства в майбутньому. На основі аналізу теоретичних положень і синтезу ідей науковців уточнено сутність базових понять. Актуальність теми публікації підтверджено наведеними результатами анкетування 76 учнів німецьких шкіл, бесід з учителями української мови, батьками. За даними анкетування та індивідуальних бесід з’ясовано реальний стан формування інфомедійної грамотності дітей українців на уроках української мови в німецьких школах (на прикладі школи української діаспори у Франкфурті-на-Майні та інтеграційних класів землі Гессен). Дані дослідження переконують, що ідея формування інфомедійної грамотності учнів у процесі навчання української мови в німецьких школах упроваджується недостатньо, це залежить, зокрема, від технічних ресурсів шкіл, а також від політики школи й мотивації вчителів (чи її відсутності). Результати дослідження дають підстави для припущення, що інфомедійна грамотність учнів як особистісна інтегрована характеристика може змінюватися. Для того щоб її покращити, необхідний комплекс дій на рівні освітньої політики, державних освітніх інституцій, переконань і практики вчителів української мови та учнів. Наведено рекомендації для покращення освітньої політики та шкільних результатів з формування інфомедійної грамотності учнів у процесі навчання української мови в Німеччині з урахуванням різних стратегій, зокрема стратегії навчання української мови як рідної, стратегії навчання української мови як успадкованої, стратегії навчання української мови як іноземної, а також на основі комбінування стратегій. Акцентовано на тому, що освітньорозвивальний результат використання електронних ресурсів у шкільній практиці українськомовної освіти можна суттєво посилити шляхом поєднання навчальної і проєктної діяльності з виходом на виконання учнівських проєктів соціального значення. Результати дослідження можуть сприяти кращому розумінню формування й розвитку інфомедійної грамотності дітей українців під час навчання української мови в німецьких школах. 

2. Кучерук, О. А., Башманівська, Л. А., Шурхно, Н. Ф. (2023) Сучасні підходи до оцінювання навчальних досягнень учнів ліцеїв: лінгводидактичний аспект. Засоби навчальної та науково-дослідної роботи, вип.60, с. 215-228.

Стаття становить дослідження питань удосконалення системи оцінювання навчальних досягнень учнів старших класів у контексті українськомовної освіти. Систематизовано відомості про особливості сучасного оцінювання навчальних досягнень учнів ліцею. Схарактеризовано різні підходи до оцінювання навчальних результатів з української мови. На основі аналізу теоретичних положень і синтезу науково-методичних ідей уточнено базові поняття. Актуальність теми публікації підтверджено результатами бесід з учителями української мови та викладачами лінгводидактичних дисциплін (42 особи). Відповідні бесіди дали змогу з’ясувати низку проблем щодо оцінювання досягнень старшокласників, зокрема тестування: стандартизовані завдання більшою мірою уможливлюють виявлення й оцінювання окремих фактологічних знань з предмета, меншою мірою здатність вирішувати проблемні практичні ситуації, ефективно спілкуватися, досвід творчої роботи, ціннісні ставлення; педагоги-практики не готові до професійного розроблення тестових завдань для оцінювання рівня предметної компетентності з української мови; спрощений підхід до розуміння результатів навчання в багатьох розробників тестів, невідповідність його компетентнісній парадигмі українськомовної освіти, зокрема в системі зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО)/ національного мультипредметного тесту (НМТ, комп’ютерного онлайн-тесту, який стосується  блоку завдань з української мови). Результати дослідження дають підстави для припущення, що предметна і ключові компетентності учнів ліцеїв можуть якісно змінюватися завдяки формувальному оцінюванню. Акцентовано, що старшокласникам притаманне прагнення до нового, до пошуків інформації, оцінювання її, усвідомлення особистісної ідентифікації, осмислення суспільних цінностей, бажання виконувати різні соціальні ролі дорослих, комунікувати. Ураховуючи ці особливості, наведено рекомендації для покращання системи оцінювання навчальних  результатів старшокласників у процесі навчання української мови з урахуванням різних методів і засобів. Визначено електронні ресурси, які можна використовувати як допоміжні засоби оцінювання досягнень учнів у шкільній практиці українськомовної освіти й водночас формувати мовну особистість, яка володіє кількома компетентностями, зокрема предметною, комунікативною та інформаційно-комунікаційною. Результати дослідження можуть сприяти кращому розумінню системи оцінювання старшокласників у практиці українськомовної освіти. 

🔻🔻🔻🔻🔻

Про використання ЕОР у фаховій підготовці студентів ЗВО

1. Кучерук О.А., Гилярська О. І., Караман О. В., Корицька Г. Р., Дика Н, М. Використання електронних освітніх ресурсів для формування риторичної компетентності майбутніх учителів у педагогічних коледжах. Інформаційні технології і засоби навчання. 2022. Том 92. №6. С. 35-60. https://journal.iitta.gov.ua/index.php/itlt/issue/view/121

У статті досліджено проблему використання електронних освітніх ресурсів для формування професійно орієнтованої риторичної компетентності майбутніх учителів у педагогічних коледжах. Розглянуто професійно орієнтовану риторичну компетентність як таку, що дасть змогу майбутнім педагогам виявити себе переконливими мовцями й досягти успіху в професійній сфері. На основі аналізу теоретичних положень і синтезу різних наукових ідей уточнено сутність понять «професійно орієнтована риторична компетентність майбутнього вчителя початкових класів», «електронні освітні ресурси». Актуальність теми публікації підтверджено наведеними результатами анкетування викладачів педагогічних коледжів. За даними анкетування та індивідуального опитування таких викладачів з’ясовано реальний стан використання електронних освітніх ресурсів у процесі професійної підготовки студентів педагогічних коледжів. Відповідно до визначених критеріїв дібрано загальнодоступні ЕОР, які мають потенційні можливості для риторичної підготовки майбутніх учителів. Визначено освітній потенціал окремих електронних ресурсів, здійснено огляд їх із погляду доцільності використання для формування професійно орієнтованої риторичної компетентності студентів педагогічних коледжів. Представлено розробку персонального сайту «Майстерня педагогічної риторики», окреслено риторично-освітній потенціал блогу «Лінгвометодична майстерня українського філолога»; розглянуто інтерактивні вправи, розміщені на сайті learningApps.org, що через змістове наповнення сприяють формуванню професійно орієнтованої риторичної компетентності майбутніх учителів у педагогічних коледжах; а також описано ресурси AnswerGarden, Slido, WordArt, що допомагають викладачу підтримувати зворотний зв'язок зі студентами. Акцентовано на тому, що використання відповідних вправ та інших релевантних інструментів уможливлює розвиток у студентів риторичних знань, мовної свідомості, критичного мислення та здатності впливового мовлення, а також навичок медіаграмотності. Визначено перспективи дослідження проблеми використання електронних ресурсів під час професійної підготовки майбутніх учителів у педагогічних коледжах для формування конкурентоспроможного працівника освіти.

2. Кучерук О.А., Караман С.О., Караман О.В., Віннікова Н.М. Використання ІКТ для формування фахових компетентностей у майбутніх учителів української мови і літератури // Інформаційні технології і засоби навчання, 2019, Том 71, №3. – С. 196-214. Режим доступу: https://journal.iitta.gov.ua/index.php/itlt/article/view/2814/1496

     У статті розглянуто проблему застосування ІКТ навчального призначення для формування фахових компетентностей у майбутніх учителів української мови і літератури. Обґрунтовано актуальність упровадження ресурсів електронного навчання в систему фахової освіти студентів-філологів. Уточнено сутність понять: «фахові компетентності вчителя української мови і літератури», «ІКТ навчання», «освітні електронні ресурси». Описано результати опитування й анкетування студентів-філологів щодо активності й ефективності використання засобів ІКТ у фаховій підготовці. Емпіричним шляхом підтверджено, що інтеграція ІКТ у традиційну методику навчання фахових дисциплін майбутніх учителів української мови і літератури уможливлює підвищення мотивації   студентів до професійної освіти. Установлено, що значний освітній потенціал для фахової підготовки студентів-філологів має блог Центру культури української мови Київського університету імені Бориса Грінченка, оскільки є важливим сучасним інструментом для підтримання нових способів навчання мови, містить доступні електронні ресурси, корисні для фахового зростання майбутніх учителів-словесників, та позитивно впливає на освітню діяльність студентів. Окремо акцентовано на освітньому потенціалі фейсбукової спільноти означеного Центру, що сприяє максимальному наближенню фахової освіти до студента, допомагає йому навчатися, спілкуватися в інтернетівській мережі, набувати здатності до неперервної освіти, незважаючи на відстань між членами цієї мережевої спільноти. Узагальнено, що активна діяльність у середовищі фейсбукової спільноти Центру розвиває навички критичного мислення, комунікації у віртуальному просторі, емоційний інтелект, уміння опрацьовувати, структурувати значні потоки інформації українськомовного спрямування. 

3. Кучерук О.А., С.О.Караман, О.В.Караман. Науково-освітні електронні бібліотеки у фаховій підготовці майбутніх учителів-словесників  // Інформаційні технології і засоби навчання, 2018, Том 65, №3. – С. 152-165 Режим доступу: http://journal.iitta.gov.ua/index.php/itlt 

   У статті розглянуто проблему використання ресурсів електронних бібліотек у закладах вищої освіти, розкрито основні напрями застосування відповідних цифрових ресурсів та наведено методичні рекомендації. Обґрунтовано актуальність використання електронних бібліотек з метою підвищення якісного рівня фахової освіти студентів-філологів і їхньої наукової діяльності. Уточнено сутність поняття «електронна бібліотека». На основі аналізу наукових праць, синтезу навчально-методичних ідей, узагальнення власного досвіду педагогічної роботи з’ясовано стан використання електронних бібліотек у професійно орієнтованій підготовці майбутніх учителів-словесників, визначено умови ефективного використання ресурсів електронних бібліотек у фаховій підготовці майбутніх учителів-словесників. Здійснено аналіз практики використання ресурсів електронних бібліотек для підтримання навчання й наукових досліджень студентів-філологів. Описано результати опитування й анкетування студентів-філологів щодо активності й ефективності використання ресурсів електронних бібліотек в освітньому процесі. Емпіричним шляхом підтверджено, що інтеграція цифрових ресурсів електронних бібліотек у традиційну систему освіти філологів сприяє підвищенню внутрішньої мотивації до навчання, активізації самостійної інформаційно-пізнавальної діяльності студентів, формуванню ключових і фахових компетентностей...

🔻🔻🔻🔻🔻

Про електронну лінгводидактику й використання ЕОР у просторі шкільної мовної освіти

1. Кучерук О. А. Основні напрями розвитку електронної лінгводидактики // Інформаційні технології і засоби навчання, 2014, Том 41, №3. – С. 83-91. Режим доступу: https://journal.iitta.gov.ua/index.php/itlt/article/view/1054
У статті розглянуто проблему електронної лінгводидактики. Обґрунтовано актуальність створення й використання нових програмних засобів інформаційно-комунікаційних технологій з метою підвищення якості українськомовної освіти. Визначено основні напрями розвитку вітчизняної електронної лінгводидактики, що пов’язані з розробленням електронних лексикографічних праць навчального призначення, підручників і навчальних посібників, електронних версій навчально-методичних комплексів, навчально-методичних портфелів в електронному форматі, уроків з використанням ІКТ, зі створенням електронних навчальних курсів, блогів і сайтів навчально-методичного спрямування, з проведенням наукових досліджень у сфері електронного навчання української мови. З’ясовано вітчизняний досвід розроблення й упровадження програмного інструментарію в процес комп’ютерного навчання української мови.

2. Кучерук О. А. Формування лексичної компетентності учнів засобами комп’ютерних ігор у навчанні української мови // Інформаційні технології і засоби навчання, 2018, Том 63, №1. – С. 47-55. Режим доступу: http://journal.iitta.gov.ua/index.php/itlt

   У статті розглянуто проблему формування лексичної компетентності учнів молодшого підліткового віку з використанням комп’ютерних ігор у процесі навчання української мови, запропоновано шляхи її розв’язання та відповідні методичні рекомендації. Обґрунтовано актуальність створення й використання комп’ютерних ігор з метою підвищення якісного рівня українськомовної освіти. Уточнено сутність понять «лексична компетентність», «навчально-комп’ютерна гра». Визначено умови ефективного використання навчально-комп’ютерних ігор у межах українськомовної освіти. Установлено, що інтеграція комп’ютерних ігор у традиційну систему навчання української мови сприяє забезпеченню внутрішньої мотивації до навчання, активізації пізнавальної діяльності учнів, формуванню загальних і предметної компетентностей. Наголошено, що ефективність навчальних комп’ютерних ігор у мовній підготовці учнів залежить від рівня професійної освіти, ІКТ-компетентності й лінгвометодичної майстерності вчителя-словесника. Описано навчальний потенціал інтерактивного навчально-ігрового комплексу, що полягає в стимулюванні інтересу до навчання української мови й створює можливості для формування лексичної компетентності на засадах електронної лінгводидактики.

    3. Кучерук О.А., Магдич Т.П. Використання електронних освітніх ресурсів для формування громадянської компетентності учнів ліцею на уроках української мови// Інформаційні технології і засоби навчання, 2020, Том 75, №1. – С. 56-75. Режим доступу: https://journal.iitta.gov.ua/index.php/itlt/article/view/3515

У статті поставлено проблему використання електронних освітніх ресурсів для формування громадянської компетентності в українськомовної особистості ліцеїста. Розглянуто громадянську компетентність як одну з ключових і таку, що корелює з предметом «Українська мова» в закладах середньої освіти третього ступеня. За даними анкетування та індивідуального опитування вчителів-словесників з’ясовано реальний стан використання електронних освітніх ресурсів у процесі компетентнісно орієнтованого навчання української мови учнів ліцеїв. Визначено навчально-виховний потенціал окремих електронних ресурсів, здійснено огляд їх з погляду доцільності використання для формування громадянської компетентності в учнів 10-11-х класів під час навчання української мови. Представлено розробку кейсу інтерактивних вправ, розміщених на сайті learningApps.org, з теми «Лексикологія. Моє слово – моя відповідальність», що через змістове наповнення сприяє формуванню громадянської компетентності в юних носіїв української мови. Акцентовано на тому, що кейс відповідних вправ уможливлює розвиток в учнів громадянських знань, мовної свідомості, критичного мислення, культивування в юних носіїв української мови прийнятих у державі цінностей, формування гідного ставлення до прав і обов’язків громадянина України.